Мистецтво миру - витвір мистецтва
Тема: Цінності
Емоційна інтенсивність: ВИСОКА
Формат: Розширений воркшоп
Джерело / Автор: Адаптовано на основі травмоінформованих мистецьких практик у громаді, методологій миротворчості та підходів творчого відновлення для молоді, яка постраждала від війни, зокрема української молоді, яка перебуває за кордоном через війну та отримала тимчасовий захист.
Тема
Цінності
Також дотично до тем
Стійкість, Спільнота та інклюзія, Ментальне здоров’я, Миротворчість, Травмоінформована робота з молоддю
Мета (навчальний фокус)
Підтримати молодих людей, які постраждали від війни, у дослідженні та втіленні цінностей миру, гідності й співіснування через травмоінформовані мистецькі колективні практики, зміцнюючи стійкість, взаєморозуміння та відчуття спільної відповідальності за життя громади.
Цільова група
Молоді дорослі (18–35 років)
(Може бути адаптований для молоді 14–18 років шляхом спрощення змісту та скорочення окремих етапів.)
Розмір групи
12–24 учасниці та учасники
Робота відбувається у малих змішаних групах по 4–6 осіб.
Тривалість
140–180 хвилин
Необхідні матеріали
Комфортне приміщення із зонами для сидіння, руху та роботи в малих групах
Стільці
Вода та легкі перекуси
Тихий простір для відпочинку та пауз
Глина
Природні матеріали (камінці, листя, мушлі)
Полотно або великі аркуші паперу (A1 / 30×40 см)
Маркери
Акварельні фарби та пензлики
Матеріали для колажу, журнали, ножиці, клей
Пісочниці та мініатюрні фігурки (люди, тварини, будинки, дерева, природні символи)
Хустки або стрічки
Вільний простір для руху
М’які музичні інструменти (дзвіночки, шейкери, дерев’яні перкусійні інструменти)
Колонки для дуже нейтральної фонової музики (лише за згодою групи)
Стікери
Щоденники або зошити для записів
Кольорові ручки
Покроковий опис проведення:
1. Відкриття та орієнтація: чому мистецтво, чому мир? (20–25 хв)
Фасилітаторки та фасилітатори пояснюють мету воркшопу простою та заземленою мовою:
«Ми зібралися не для того, щоб створювати “гарне мистецтво” чи детально говорити про болісний досвід.
Ми тут для того, щоб досліджувати мир, силу та гідність через образи, рух і символи, адже мистецтво допомагає виразити те, що іноді важко передати словами.»
Чітко озвучте основні принципи:
участь є добровільною;
ділитися своїми думками чи роботами не обов’язково;
глибина залучення — це вибір кожної людини;
мовчання є прийнятним;
цінність полягає у сенсі, а не в художніх навичках чи естетиці.
Проведіть коротке коло знайомства: ім’я та одне слово про свій поточний стан.
Рекомендація: можна використати картки емоцій або «Колесо емоцій».
2. Творча розминка: глина як заземлення (15 хв)
Кожна учасниця та кожен учасник отримують шматок глини.
Інструкція:
«Покатайте її, натискайте, розтягуйте. Зверніть увагу на її температуру та текстуру.
Вам не потрібно створювати щось конкретне. Ця глина символізує вашу силу — те, що можна змінювати й формувати, але що не зникає.»
Правила:
пояснювати свої дії не потрібно;
мовчання вітається;
фасилітаторки та фасилітатори спостерігають за емоційним станом групи.
Мета: тілесна саморегуляція, відчуття безпеки та присутності.
3. Пісочна композиція: безпечні простори та образи миру (25 хв)
Учасниці та учасники створюють символічний безпечний простір за допомогою піску та мініатюрних фігурок.
Можливі запитання:
«Створіть місце, де ви почуваєтеся в безпеці.»
«Створіть мирний простір, який ви хотіли б бачити у світі.»
«Створіть громаду майбутнього, де люди живуть із гідністю.»
Правила:
не інтерпретувати роботи інших;
не змушувати нікого пояснювати свою композицію;
емоційні реакції є прийнятними й не потребують коментарів.
Наприкінці запропонуйте тихий огляд робіт, під час якого учасниці та учасники можуть спокійно спостерігати за композиціями інших.
4. Рух без слів: історії сили (20 хв)
За допомогою хусток або стрічок учасниці та учасники виражають рухом власний досвід сили та відновлення без словесного пояснення.
Приклади запитань:
«Покажіть рухом, як ви себе захищаєте.»
«Покажіть, як ви відновлюєте рівновагу.»
«Покажіть перехід від напруги до спокою.»
Уникайте завдань, що буквально відтворюють події війни або вимушеного переміщення.
Правила:
рухи можуть бути невеликими або виконуватися сидячи;
це не виступ і не оцінювання.
5. Колективні мистецькі станції: мир у різних формах (40 хв)
Учасниці та учасники переходять між 2–3 станціями. Проходження всіх станцій не є обов’язковим.
Станція А. Акварель емоцій
Завдання:
«За допомогою кольорів покажіть, як мир відчувається у вашому тілі.»
Станція Б. Фотосторітелінг
Завдання:
«Створіть історію з 3–5 зображень про надію, відновлення або новий початок.»
Уникайте образів руйнування чи насильства.
Станція В. Колективна поетична стіна
Запропонуйте завершити фрази:
«Мир для мене — це...»
«Миру потрібні...»
«Мир починається тоді, коли...»
Можна використовувати різні мови.
6. Коло звуків: м’який спільний звуковий ландшафт (15 хв)
Перед початком окресліть межі:
«Звуки мають підтримувати спокій і відчуття зв’язку.
Уникаємо різких, гучних або важких звуків.
Мовчання також є внеском.»
Можливі запрошення:
«Додайте звук, який викликає спокій.»
«Додайте звук, який асоціюється з турботою або надією.»
Мета: саморегуляція, налаштування на групу та відчуття спільного ритму.
7. Живі скульптури: цінності в дії (15 хв)
Малі групи створюють «живі скульптури», що відображають реальні дії:
взаємопідтримку;
культурний обмін;
невеликі громадські ініціативи.
Основний фокус:
«Що ми можемо робити разом?»,
а не
«Що ми маємо виправити?»
8. Коло рефлексії та інтеграції (30 хв)
Цей блок спеціально додано для осмислення отриманого досвіду.
Орієнтовні запитання:
«Що ви помітили про себе сьогодні?»
«Що допомогло вам відчути спокій або силу?»
«Що з сьогоднішнього досвіду може підтримати вас цього тижня?»
Відповідати можна словами, жестом або поклавши символічний предмет у центр кола.
9. Завершальний ритуал: намір і вихід із ролей (10 хв)
Запропонуйте учасницям та учасникам покласти в центр один створений ними об’єкт.
Запитання:
«Покажіть невелике зобов’язання на користь миру — словом, рухом або символом.»
Завершіть вправу практикою заземлення:
відчуйте стопи на підлозі;
зверніть увагу на спокійне дихання;
озирніться навколо та поверніться увагою до простору кімнати.
Очікувані результати (для учасників та учасниць):
Підвищення відчуття гідності, власної спроможності та внутрішньої стабільності
Посилення стійкості через тілесне та символічне самовираження
Глибше розуміння миру як цінності, що проявляється у повсякденному житті
Посилення довіри та зв’язків між людьми з різним досвідом і культурним бекграундом
Травмоінформована примітка:
На кожному етапі підкреслюються вибір і контроль з боку учасниць та учасників.
Не вимагається розповідати про травматичні події.
Мистецтво та метафора створюють безпечну дистанцію.
Наприкінці обов’язково проводяться практики виходу з ролей і заземлення.
Бажано забезпечити доступ до людини підтримки та тихого простору для відпочинку.
Не рекомендується проводити фото- чи відеозйомку, особливо в групах, які працюють разом уперше.
Адаптація (контекст / вік):
Для молодших груп: менше станцій і більше тактильних активностей. Для багатомовних груп: використовуйте візуальні інструкції та демонстрацію.
Для коротших сесій: оберіть лише 2–3 ключові мистецькі елементи.
Для довготривалих програм: розширте роботу до спільних мистецьких проєктів у громаді.
Рекомендації для фасилітаторів і фасилітаторок:
Пояснюйте, чому використовується мистецтво (для саморегуляції та осмислення, а не для створення красивого результату).
Уникайте запитань, що починаються зі слова «чому».
Слідкуйте за інтенсивністю звуків і руху.
Не документуйте процес без чіткої згоди учасниць та учасників.
Зосереджуйтеся на процесі, а не на результаті.
Після кожного етапу залишайте простір для короткої рефлексії.