Компас сильних сторін і тіней
Тема: Ментальне здоров'я
Емоційна інтенсивність: НИЗЬКА
Формат: Основна вправа
Джерело / Автор: Розроблено Анастасією Нетребицькою (Україна) — фасилітаторкою, менторкою та тренеркою з роботи з молоддю.
Натхнено підходами Strength-Based Mentorship («менторство, орієнтоване на сильні сторони») та концепцією Polarity Management Баррі Джонсона.
Тема
Ментальне здоров'я
Також дотично до тем
Самоусвідомлення та особистісний розвиток • Менторство та розширення можливостей • Молодіжне лідерство та суб’єктність
Мета (навчальний фокус)
Підтримати молодих людей у дослідженні власних сильних сторін, усвідомленні того, як ці якості можуть перетворюватися на джерело труднощів у разі надмірного використання, а також у пошуку доповнювальних якостей, які допомагають відновлювати внутрішній баланс. Вправа сприяє розвитку самоусвідомлення, самоприйняття та здатності перетворювати рефлексію на конкретні дії.
Цільова група
Молодь (14–18 років) / молоді дорослі (18–35 років)
Розмір групи
6–20 учасників та учасниць (найкраще працює в парах і малих групах)
Тривалість
60–120 хвилин
Необхідні матеріали
– Шаблон «Компас сильних сторін і тіней» (формат А4), поділений на чотири сектори: «Сильна сторона», «Балансуюча якість», «Баланс», «Дія»
– Маркери, ручки, стікери
– За бажанням: перелік прикладів полярностей для підтримки фасилітації, наприклад:
емпатія ↔ особисті межі
гнучкість ↔ структура
відповідальність ↔ турбота про себе
ідеалізм ↔ реалізм – Простір для індивідуальної рефлексії та роботи в парах або трійках
Покроковий опис проведення:
1. Вступ і налаштування на роботу (5–10 хв)
Фасилітатор або фасилітаторка знайомить групу з ідеєю, що сильні сторони не є сталими або виключно «позитивними» рисами.
Можливий вступ:
«Дуже часто те, що ми вважаємо своєю силою, за певних обставин може ставати джерелом труднощів. Сьогодні ми дослідимо, як наші сильні сторони, їхні тіньові прояви та якості, що допомагають відновлювати баланс, можуть співіснувати — не як протилежності, а як частини цілісної особистості.»
Під час апробації методики було помічено, що перед початком рефлексивної частини корисно провести коротку вправу для розігріву та детальніше пояснити логіку методики. Це допомагає уникнути нерозуміння або опору з боку учасників.
Наголосіть, що:
– не існує «хороших» або «поганих» якостей;
– баланс є динамічним і індивідуальним;
– кожен має право не відповідати на певні запитання або залишити свої роздуми приватними.
2. Відкриття власної сильної сторони (10–15 хв)
Запросіть учасників і учасниць до індивідуальної рефлексії та запропонуйте визначити одну особисту якість, яку вони вважають своєю сильною стороною.
Можливі запитання для роздумів:
– Що допомагає мені справлятися з труднощами?
– У чому інші люди часто покладаються на мене?
– Що я вважаю своєю сильною стороною?
Обрану якість учасники записують у секторі «Сильна сторона».
3. Дослідження тіньового боку та пошук балансуючої якості (15–20 хв)
Поясніть, що навіть сильна сторона може створювати напругу для себе чи інших, якщо проявляється надмірно або без балансу.
Важливе уточнення:
Балансуюча якість не є протилежністю сильної сторони. Це якість, яка доповнює її та допомагає відновлювати рівновагу.
Запитання для рефлексії:
– Що відбувається, коли ця сильна сторона починає домінувати?
– Як вона може проявлятися, коли її стає забагато?
– Яка якість могла б допомогти відновити баланс?
Учасники записують обрану якість у секторі «Балансуюча якість».
4. Заповнення всього компаса (20–25 хв)
Запропонуйте учасникам і учасницям завершити всі чотири частини компаса.
Північ — Сильна сторона
– Що дає мені ця якість?
– Як вона мене підтримує?
Південь — Балансуюча якість
– Що змінюється, коли я дозволяю цій якості проявлятися більше?
Схід — Баланс
– Яким або якою я є, коли обидві якості співіснують?
Захід — Дія
– Який невеликий реалістичний крок я можу зробити, щоб підтримувати цей баланс у повсякденному житті?
Заохочуйте використовувати ключові слова, короткі фрази або символи.
5. Обмін у парах або малих групах (10–15 хв)
Учасники та учасниці діляться своїми компасами в парах або трійках.
Запросіть слухати з цікавістю та повагою, не намагаючись оцінювати чи давати поради.
6. Формування наміру — лист до себе в майбутнє (10–15 хв)
Запропонуйте кожному написати короткий лист самому або самій собі, уявляючи себе через один місяць.
Інструкція:
«Напишіть собі так, ніби звертаєтеся до людини, яка вам небайдужа. Що ви хочете пам’ятати про свою силу, свій баланс і свій наступний крок?»
Можливі початки:
– Дорогий(а) я в майбутньому, я хочу пам’ятати, що...
– Цього місяця я використаю свою сильну сторону для того, щоб...
– Коли стане складно, я нагадаю собі, що баланс для мене означає...
Цей етап також можна запропонувати як добровільне домашнє завдання.
7. Супутник або супутниця на шляху (за бажанням, 5–10 хв)
Запропонуйте учасникам об’єднатися в пари підтримки.
Кожна пара домовляється один або два рази після зустрічі коротко зв’язатися між собою (повідомленням, голосовим повідомленням або дзвінком) і поставити просте запитання:
«Як цього тижня живе твій намір?»
8. Рефлексія, завершення та заземлення (до 30 хв)
Проведіть спільну рефлексію.
Можливі запитання:
– Що було для вас найбільш цінним?
– Які відкриття ви зробили про себе?
– Що хочете взяти із собою після цієї вправи?
Завершіть сесію короткою практикою заземлення, усвідомленого дихання, уваги до тіла або хвилиною тиші.
Очікувані результати (для учасників та учасниць):
– Поглиблення самоусвідомлення та емоційної грамотності
– Посилення самоприйняття та внутрішнього балансу
– Краще розуміння власних крайнощів і способів їх регулювання
– Чіткіше відчуття власної суб’єктності та наступних кроків
– Зміцнення довіри й взаємозв’язку в групі
Травмоінформована примітка:
– Вправа не передбачає відтворення травматичного досвіду та не вимагає публічного розкриття особистих історій
– Учасники й учасниці можуть у будь-який момент пропустити запитання, зробити паузу або залишитися в індивідуальній рефлексії
– Фасилітатору або фасилітаторці важливо відстежувати рівень енергії групи та завершувати роботу практикою заземлення для підтримки емоційної стабільності
Адаптація (контекст / вік):
– Для молодших учасників (14–16 років) використовуйте простішу мову та більш конкретні приклади
– У міжкультурних групах запрошуйте учасників визначати сильні сторони через призму власного культурного контексту
– Вправу можна скоротити до 45–60 хвилин, зменшивши час на обмін у групах або написання листа
– Підходить для онлайн-формату з використанням цифрових шаблонів і роботи в окремих кімнатах
Рекомендації для фасилітаторів і фасилітаторок:
– Зберігайте безоціночну позицію та щиру цікавість до досвіду учасників
– Використання візуальних інструментів, таких як структурований шаблон компаса, а також творчих елементів (малювання, розфарбовування тощо), сприяє кращій концентрації та створює більш невимушену атмосферу
– Перед обговоренням у великій групі варто використовувати пари або малі групи як проміжний етап
– Уникайте поділу рис на «позитивні» та «негативні»
– Нормалізуйте невизначеність і незавершені відповіді
– Заохочуйте зосереджуватися на невеликих реалістичних діях, а не на масштабних цілях
– Завжди завершуйте вправу інтеграцією досвіду або практикою заземлення