Художні або Dixit карти
Тема: Сім'я та дім
Емоційна інтенсивність: СЕРЕДНЯ
Формат: Допоміжна вправа
Джерело / Автор: Базується на практиках, розроблених організацією Migration Aid, та адаптоване на основі проведення воркшопів і фестивалів у різних соціокультурних контекстах.
Тема
Сім’я та дім
Також дотично до тем
Емоційне самовираження, відчуття приналежності, благополуччя, ідентичність
Мета (навчальний фокус)
Надати учасникам і учасницям безпечний та творчий спосіб дослідження особистих уявлень про сім’ю та дім через метафори й візуальні образи, підтримуючи самовираження без тиску говорити про складний досвід напряму.
Цільова група
Молодь (14–18 років) / молоді дорослі (18–35 років)
Розмір групи
4–15 учасників та учасниць
Тривалість
40–60 хвилин
Необхідні матеріали
– Картки Dixit або інші асоціативні чи метафоричні картки із зображеннями
– Стіл, інша пласка поверхня або місце на підлозі
– За бажанням: папір і ручки для нотаток або особистих рефлексій
Покроковий опис проведення:
1. Підготовка простору (5–10 хв)
Запросіть учасників і учасниць зручно розташуватися в колі навколо карток.
Коротко поясніть, що вправа базується на образах і метафорах, тому правильних чи неправильних інтерпретацій не існує.
Наголосіть на добровільності участі та на тому, що ділитися своїми думками чи досвідом можна лише за власним бажанням.
2. Представлення понять (5 хв)
Фасилітатор або фасилітаторка пропонує заздалегідь підготовлені нейтральні або ресурсно орієнтовані поняття, наприклад:
– дім
– сім’я
– безпека
– приналежність
– підтримка
– місце сили
– зв’язок
– спогади
Поясніть, чому було обрано саме ці поняття, та повідомте учасникам і учасницям, що вони можуть пропустити певне поняття або запропонувати інше, якщо якесь із них викликає дискомфорт.
3. Вибір карток (5 хв)
Запропонуйте кожному учаснику та кожній учасниці обрати одну або кілька карток, які найкраще відображають значення обраного поняття для них.
Залиште кілька хвилин для спокійного роздуму.
4. Обмін асоціаціями (15–25 хв)
Учасники й учасниці, які бажають поділитися, коротко представляють свої картки та розповідають про асоціації, які вони викликають.
Заохочуйте уважне слухання.
Завдання фасилітатора або фасилітаторки — підтримувати безпечну та безоціночну атмосферу й утримуватися від інтерпретації історій чи переживань учасників.
5. Завершення та інтеграція досвіду (5–10 хв)
Запропонуйте коротку рефлексію, використовуючи відкриті запитання, наприклад:
– Що в цій вправі було для вас підтримувальним?
– Що ви хотіли б взяти із собою після цієї рефлексії?
Завершіть вправу короткою практикою заземлення (наприклад, зверненням уваги на контакт стоп із підлогою або одним спокійним вдихом і видихом).
За потреби можна також використати інші вправи на заземлення, запропоновані в цьому посібнику.
Очікувані результати (для учасників та учасниць):
– Полегшення вираження почуттів через невербальні засоби
– Посилення відчуття безпеки, зв’язку та приналежності
– Зниження напруги під час обговорення особистих тем
– Визнання та прийняття різноманітності досвідів і поглядів
Травмоінформована примітка:
– Уникайте випадкового розподілу понять, які можуть виявитися надто складними або тригерними
– За замовчуванням використовуйте нейтральні поняття або поняття на основі сильних сторін
– Заздалегідь пояснюйте мету вправи та її чутливий характер
– Участь і обмін особистими думками завжди залишаються добровільними
– Уважно стежте за емоційними реакціями та за потреби пропонуйте практики заземлення
Адаптація (контекст / вік):
Вправа підходить для різних вікових груп і культурних контекстів.
Поняття можуть адаптуватися відповідно до потреб групи або тематики сесії.
Попередній досвід проведення показав, що вправа особливо добре працює в невеликих групах (близько 5 осіб), де обговорення зазвичай є глибшим та більш рефлексивним.
У більших групах (близько 12 осіб) зростає рівень взаємодії, а повторення символів і образів допомагає виявити спільні теми та колективні переживання.
Для досвідчених фасилітаторів і фасилітаторок та груп із високим рівнем довіри можна обережно вводити складніші або більш особистісні поняття.
Рекомендації для фасилітаторів і фасилітаторок:
Демонструйте відкритість, спокій та уважну присутність.
Уникайте узагальнень і порівняння досвіду учасників та учасниць.
Підтверджуйте цінність різних історій та поглядів без їх інтерпретації чи оцінювання.
Подбайте про чітке завершення вправи, щоб підтримати емоційне осмислення та інтеграцію досвіду.