Перейти до змісту

Посібник розроблений для підтримки роботи з молоддю, діалогу та навчання на основі громади в контекстах, сформованих війною, переміщенням, поляризацією та соціальною трансформацією.


Мета, методології та загальний підхід

Цей посібник створено для підтримки молодіжної роботи, діалогу та навчання на рівні громади в умовах, на які впливають війна, вимушене переміщення, суспільна поляризація та соціальні трансформації. Він об’єднує травмоінформовані, партисипативні та творчі методології, які допомагають молодим людям осмислювати власний досвід, відновлювати довіру, зміцнювати стійкість і досліджувати такі цінності, як гідність, інклюзія, мир і суб’єктність.

Посібник розроблено для фасилітаторів і фасилітаторок, молодіжних працівників і працівниць, освітян і освітянок, які працюють із молодими людьми, на життя яких безпосередньо або опосередковано вплинули конфлікти, вимушене переміщення та суспільні зміни. Це можуть бути молоді люди з досвідом переміщення, представники_ці приймаючих громад, активісти й активістки, волонтери й волонтерки, а також молодіжні лідери та лідерки.

На відміну від підходів, що зосереджуються переважно на передачі знань або дискусіях, цей посібник ставить у центр навчання через досвід, рефлексію та міжособистісну взаємодію. Такий підхід дає можливість учасникам і учасницям долучатися до процесу відповідно до власної готовності, потреб і рівня залучення.


Методологічні засади

Травмоінформована фасилітація

Цей підхід ґрунтується на принципах безпеки, вибору, добровільності, згоди та підтримки саморегуляції нервової системи. Учасники й учасниці ніколи не зобов’язані ділитися особистими або травматичними історіями. Мовчання, спостереження та символічне самовираження визнаються повноцінними формами участі.

Діалогічні та реляційні підходи

У центрі цих підходів — уважне слухання, емпатія та взаємне визнання. Вони надають перевагу розумінню й побудові зв’язку між людьми, а не переконуванню, суперечці чи пошуку «правильних» відповідей.

Творчі та тілесно-орієнтовані методи

До них належать мистецькі практики, рухові вправи, рольові методи та робота з символами. Вони використовуються не як терапія чи художній виступ, а як доступні способи осмислення досвіду, особливо тоді, коли слів бракує або їх недостатньо для вираження переживань.

Методології активної участі та посилення суб’єктності

Такі підходи, як Форум-театр або Жива бібліотека, запрошують учасників і учасниць досліджувати питання влади, стереотипів і соціальної взаємодії через дію, зміну перспектив та колективну рефлексію.

Поєднання цих підходів є свідомим вибором, що відповідає складним реаліям, з якими стикаються молоді люди в умовах кризи, війни та вимушеного переміщення, де емоційна безпека, ідентичність і довіра є не менш важливими, ніж знання чи навички.


Посібник складається з трьох типів форматів:

Розширені воркшопи (Extended Workshops)

Тривалі процесно-орієнтовані формати, що створюють простір для побудови довіри, глибокої рефлексії та інтеграції досвіду. Вони найкраще підходять для досвідчених фасилітаторів і фасилітаторок та груп, готових до тривалішої взаємодії.

Основні вправи (Core Exercises)

Самостійні вправи, які можуть використовуватися окремо або інтегруватися в довші освітні програми та воркшопи.

Додаткові вправи (Supporting Exercises)

Короткі практики для підтримки емоційної безпеки, згуртованості групи, саморегуляції та рефлексії.


Керівні принципи

Участь є добровільною

участь є добровільною, а глибина залучення завжди залишається вибором учасника чи учасниці;

Фасилітатор як утримувач простору

роль фасилітатора або фасилітаторки полягає у створенні та підтримці безпечного простору, а не в інтерпретації, аналізі чи «виправленні» досвіду учасників;

Рефлексія замість інтенсивності

рефлексія зосереджується на значеннях, цінностях і ресурсах, що допомагає уникати ретравматизації та емоційного перевантаження;

Чіткі відкриття та завершення

кожен процес має чіткий початок і завершення, включно з практиками заземлення та виходу з ролі (de-roling);

Етичне використання та згода

документування, запис або публічне поширення матеріалів можливі лише за умови чіткої згоди учасників і відповідності етичним принципам.


Як використовувати цей посібник

Цей посібник не є жорстким сценарієм, якого необхідно дотримуватися крок за кроком. Його варто розглядати як живий ресурс, який можна адаптувати до різних культурних, мовних і соціальних контекстів.

Фасилітаторів і фасилітаторок заохочують добирати, поєднувати та адаптувати вправи відповідно до потреб групи, власних компетентностей і чутливості теми, з якою вони працюють.

Головна мета посібника — підтримати молодих людей у відновленні зв’язку із собою та з іншими. Не через пояснення їхнього досвіду за них, а через створення умов, у яких можуть безпечно проявлятися слухання, самовираження, взаєморозуміння та людяність.

Цей сайт використовує файли cookie

Щоб надати вам кращий досвід перегляду, ми використовуємо файли cookie. Якщо ви не згодні з цим, ви можете відкликати свою згоду, змінивши налаштування свого браузера.