Жива бібліотека: Голоси війни та миру
Тема: Цінності
Емоційна інтенсивність: ВИСОКА
Формат: Розширений воркшоп
Джерело / Автор: Адаптовано з методології Живої бібліотеки (Рада Європи) та практик роботи з молоддю, інформованих травмою. Ця версія інтегрує принципи етичного слухання, фасилітацію на основі згоди та засоби захисту підвищеної чутливості для контекстів, пов'язаних з війною.
Тема
Цінності
Також дотично до тем
Міграція • Трансформація конфліктів • Соціальна згуртованість • Інтеграція • Травма та стійкість • Міжкультурний діалог
Мета (навчальний фокус)
Створити структурований і безпечний простір для безпосередніх людських зустрічей між молодими людьми та людьми, які мають досвід війни, вимушеного переміщення або миротворчої діяльності.
Воркшоп покликаний замінити абстрактні уявлення та стереотипи живими людськими історіями, сприяючи розвитку емпатії, етичного слухання та глибшого осмислення цінностей, пов’язаних із миром, гідністю, співіснуванням і відповідальністю.
Формат насамперед призначений для учасниць та учасників, які прагнуть слухати, вчитися та рефлексувати, а не для тих, хто вже має значний особистий чи професійний досвід у цій темі.
Цільова група
Вік: 16–35 років
Розмір групи
Оптимальна кількість Читачок та Читачів: 12–16
Оптимальна кількість Книг: 4 (рекомендований мінімум — 3, максимальна кількість може бути збільшена за відповідної адаптації формату)
Тривалість
Загальна тривалість: 2,5–3 години
Раунди діалогу:
стандартний формат: 4 раунди по 20 хвилин;
якщо Книг більше ніж чотири — скоротіть раунди до 15 хвилин і збільште кількість перерв.
Перерви:
короткі перерви між раундами;
одна довша перерва для відпочинку.
Необхідні матеріали
тихе та приватне приміщення з можливістю пересування меблів;
столи для невеликих напівприватних розмов;
каталог Книг із короткими, ненасиченими драматичними деталями описами;
картки для розмов (за бажанням);
форми згоди та правила безпеки для Книг і Читачок та Читачів;
вода, серветки;
окремий тихий простір для відпочинку або усамітнення.
Покроковий опис проведення:
Етап 1. Орієнтація та створення безпечного простору
Вітання та пояснення концепції Живої бібліотеки.
Ознайомлення з ролями Книг і Читачок та Читачів.
Огляд принципів згоди, конфіденційності та травмоінформованого підходу.
Наголос на слуханні, а не на допитуванні чи консультуванні.
Етап 2. Основний досвід: раунди діалогу
Читачки та читачі заздалегідь записуються або розподіляються до Книг для збалансованої роботи груп.
Кожна Книга зустрічається з невеликою групою Читачок та Читачів.
Картки для розмов можуть використовуватися як підтримка, але не є обов’язковими.
Принципи діалогу:
етична цікавість;
повага до особистих меж;
право на мовчання;
право на емоційні паузи.
Етап 3. Осмислення та колективна рефлексія
Загальна рефлексія у великому колі.
Учасниці та учасники діляться враженнями за власним бажанням.
Можливі запитання:
«Що найбільше залишилося з вами після сьогоднішнього досвіду?»
«Яка цінність стала для вас зрозумілішою?»
«Що ви хочете взяти із собою з цієї зустрічі?»
За бажанням можна додати письмову рефлексію або спільну «стіну цінностей».
Етап 4. Завершення та подальша підтримка
Спільна подяка Книгам.
Інформація про доступні ресурси підтримки.
Символічне завершення (слово про мир, спільне побажання або хвилина тиші).
Очікувані результати (для учасників та учасниць):
На індивідуальному рівні:
розвиток емпатії та усвідомлення;
глибше осмислення цінностей миру та гідності.
На груповому рівні:
зменшення стереотипізації та поляризації;
зміцнення культури етичного слухання.
На рівні спільноти:
більша готовність до інклюзивного діалогу та співіснування;
людяніше розуміння досвіду міграції та війни.
Травмоінформована примітка:
Основні ризики:
емоційне перевантаження для Книг;
вторинна травматизація або емоційне виснаження Читачок та Читачів.
Принципи безпеки:
добровільна участь і право зробити паузу або припинити участь;
відсутність аудіо-, фото- чи відеозапису без прямої згоди;
чіткі межі щодо запитань і тем для обговорення.
Коли не варто використовувати цей формат:
якщо фасилітаторська команда не має достатньої підготовки;
як розважальну або неформальну активність без належної підготовки;
якщо немає доступу до емоційної підтримки або подальшого супроводу.
Адаптація (контекст / вік):
Більше Книг: скоротіть раунди до 15 хвилин і збільште кількість перерв.
Онлайн-формат: менші групи, чіткіша фасилітація, письмові підказки за бажанням.
Молодші учасниці та учасники: менше раундів і більше підтримки під час рефлексії.
Скорочена версія: щонайменше 2 раунди та структурована підсумкова рефлексія.
За потреби можна використовувати картки для розмов у Живій бібліотеці, а також форми згоди та безпеки для Книг і Читачок та Читачів (див. Додатки 1 і 2).
Рекомендації для фасилітаторів і фасилітаторок:
Виконуйте роль хранительки чи хранителя безпеки, а не модераторки чи модератора змісту.
Не подавайте історії як «історії успіху» або «уроки життя».
Постійно відстежуйте емоційний стан Книг і Читачок та Читачів.
Нормалізуйте мовчання, паузи та емоційні реакції.
Делікатно втручайтеся, якщо розмова стає надто виснажливою або перетворюється на допит.
Детальніше про метод «Жива бібліотека»: ключові посібники, методичні матеріали та рекомендації
Рада Європи — «Не судіть книгу за обкладинкою! Посібник організатора Живої бібліотеки»
Один із найвідоміших базових посібників із планування, підготовки, відбору учасників і учасниць, навчання та проведення заходів у форматі «Живої бібліотеки» для молодіжних і громадських груп.
Online Living Library (Young Caritas)
Сучасна адаптація методу для онлайн-формату. Містить практичні рекомендації для шкіл, вебінарів та онлайн-заходів, а також базу відеоісторій, які можна використовувати в освітній діяльності.
Living Library Booklet (Польща / Східна Європа)
Практичний посібник, що охоплює використання карток для розмов, принципи травмоінформованого підходу, ролі організаторів і організаторок, а також методи оцінювання заходів як в онлайн-, так і в офлайн-форматі.
Human Living Library Toolkit (Університети Галла та Гаддерсфілда)
Зосереджується на підготовці фасилітаторів і фасилітаторок, встановленні правил взаємодії та роботі з різними сценаріями, пов’язаними з особистими межами, емпатією та складними ситуаціями під час діалогу.
Learning for Change – Human Library Facilitation Guide
Практичний посібник із вправами, рекомендаціями та порадами щодо підготовки команди й проведення «Живої бібліотеки» в молодіжній роботі та неформальній освіті.
Additional Resources
-
Картки для розмов є практичним інструментом, який допомагає як «Книгам», так і «Читачам» та «Читачкам» підтримувати діалог. Вони особливо корисні для тих, хто вперше бере участь у форматі або потребує додаткового натхнення для початку розмови.
Зазвичай картки поділяються на три кольорові набори відповідно до етапів бесіди. Використовувати їх можна добровільно — як підказки, а не як обов’язкові запитання.
Структура карток та приклади
Зелені картки (початок розмови)
Мета: знайомство та створення невимушеної атмосфери.
Приклади запитань:
Що спонукало вас взяти участь у цьому заході як «Книга»?
Чи можете ви поділитися цінністю, яка є важливою у вашому житті?
Чи існує стереотип про ваше походження або досвід, який ви хотіли б спростувати чи обговорити?
Помаранчеві картки (поглиблення розмови)Мета: дослідження досвіду та життєвих уроків.
Приклади запитань:
Чи змінилися ваші цінності під впливом певного життєвого досвіду?
Чи можете ви описати складну ситуацію, у якій ваші цінності були випробувані?
Як ви реагуєте, коли інші люди не поважають ваші цінності?
Сині картки (завершення розмови)
Мета: рефлексія та взаємна вдячність.
Приклади запитань:
Що ви дізналися про себе або інших завдяки розмовам про свій досвід?
Чи є щось, що ви хотіли б, аби люди краще розуміли про вас?
Як подібні розмови впливають на ваше бачення суспільства?
Картки можна заздалегідь роздрукувати, вирізати та розкласти на столах у невеликих коробках або кошиках. Для онлайн-формату їх можна включити до роздаткових матеріалів.
Також можна створити один спільний плакат або інформаційний аркуш із усіма запитаннями, щоб учасниці та учасники могли ознайомитися з ними до початку сесії.
Використання карток є повністю добровільним: учасниці та учасники можуть не використовувати їх зовсім або звертатися до них тоді, коли потребують натхнення для розмови.
-
Наведені нижче форми згоди рекомендуються для проведення «Живої бібліотеки» на теми підвищеної чутливості, зокрема:
війна;
вимушене переміщення;
травматичний досвід;
дискримінація;
втрата;
насильство.
Вони не є обов’язковими для кожного заходу, але можуть бути корисними, якщо:
тема пов’язана з особистим досвідом насильства, втрати або переміщення;
захід є відкритим або напіввідкритим для широкої аудиторії;
учасниці та учасники не знайомі між собою заздалегідь;
організатори та організаторки прагнуть підкреслити важливість етичної відповідальності та емоційної безпеки.
Такі заяви допомагають чітко окреслити межі, ролі та права як «Книг», так і «Читачів» та «Читачок», а також сприяють формуванню культури турботи, поваги та відповідального діалогу.
Як використовувати згоду на практиці?Порада для фасилітаторів та фасилітаторок
Для невеликих груп із високим рівнем довіри зазвичай достатньо усної згоди та спільно вироблених правил групи.
Для відкритих, міжкультурних або новостворених груп рекомендується письмова згода.
Для тем підвищеного ризику письмові форми згоди варто пропонувати завжди, але без будь-якого тиску щодо підписання.
Заява про згоду та безпеку для «Книг»
Погоджуючись бути «Книгою» у заході формату «Жива бібліотека», я підтверджую, що:
беру участь добровільно та розумію, що можу завершити будь-яку розмову в будь-який момент без пояснення причин;
ознайомлений(-а) з форматом заходу, очікуваною аудиторією та своїм правом не відповідати на будь-яке запитання;
моя історія та мої особисті межі будуть поважатися протягом усього заходу;
будь-який запис (аудіо, відео або фото) заборонений без моєї попередньої чіткої згоди;
якщо я відчую емоційний або фізичний дискомфорт, я маю право попросити перерву або припинити участь;
я розумію, що емоційні реакції є природними, і від мене не очікується більше, ніж я готовий або готова розповісти;
організатори та організаторки забезпечать необхідну підтримку до, під час і після заходу для збереження мого благополуччя.
Підпис: ___________________________
Дата: ___________________________
Заява про згоду та безпеку для «Читачів» та «Читачок»
Беручи участь у заході формату «Жива бібліотека» як «Читач» або «Читачка», я погоджуюся з такими принципами:
ставитися до кожної «Книги» з повагою, пам’ятаючи, що вона ділиться реальним особистим досвідом;
не здійснювати фото-, відео- чи аудіозапис і не поширювати історії без чіткої згоди «Книги»;
поважати право «Книги» не відповідати на запитання та завершити розмову в будь-який момент;
розуміти, що насильницька поведінка, образлива мова чи будь-які дії, які загрожують гідності або добробуту «Книги», можуть призвести до мого відсторонення від участі задля захисту безпеки всіх присутніх;
повернути «Книгу» «у тому самому психологічному та фізичному стані, в якому я її позичив(-ла)», тобто поважати її межі, гідність і благополуччя протягом усієї взаємодії.
Підпис: ___________________________
Дата: ___________________________